Ожиріння – це складна проблема, спричинена різними факторами, зокрема генетичними, поведінковими, соціокультурними та екологічними впливами. Воно може бути результатом дисбалансу між кількістю спожитих калорій і кількістю витрачених, а також мати медичні причини.
Ожиріння класифікується за кількома критеріями:
- Генетичні: у деяких випадках схильність до ожиріння може передаватися у спадок. Деякі гени впливають на метаболізм, розподіл жиру в організмі та інші фактори, що сприяють збільшенню зайвої ваги.
- Поведінкові та соціокультурні: неправильне харчування, недостатня фізична активність, стрес, недосипання, вживання алкоголю та інші шкідливі звички можуть призвести до надмірної ваги. Соціокультурні аспекти, такі як доступність фаст-фуду та реклама недозволених продуктів, також мають вплив.
- Медичні причини: ожиріння може бути наслідком таких захворювань, як гіпотиреоз, полікістоз яєчників, синдром Кушинга, а також прийом деяких ліків.
Типи ожиріння:
- Абдомінальний тип. Для даного типу ожиріння характерне відкладення жирової тканини в ділянці тулуба і/або живота. Даний тип більш характерний для чоловіків. А також характерний для ендокринних захворювань (цукровий діабет, порушення функції гіпоталамо-гіпофізарної системи).
- Нижній тип (гіноїдний). Жирова тканина відкладається в основному на сідницях і стегнах, частіше зустрічається у жінок і супроводжує захворювання суглобів і хребта.
- Змішаний тип. Характеризується рівномірним відкладенням жирової тканини. Для визначення типу ожиріння необхідно виміряти окружність стегон/талії і визначити їх співвідношення.
Для діагностики ожиріння лікар терапвет під час консультації проводить зовнішній огляд та вимірює індекс маси тіла (ІМТ), товщину жирових відкладень для визначення стадії ожиріння. Далі розпитує пацієнта про спосіб життя та вивчає історію хвороби. Для повної оцінки стану, з’ясування першопричини захворювань та виявлення супутніх патологій можуть бути призначені додаткові дослідження:
- Загальний аналіз крові та сечі;
- Біохімічний аналіз крові;
- Визначення рівня гормонів крові;
- УЗД щитоподібної залози, печінки, підшлункової залози та надниркових залоз;
- Комп’ютерна томографія та МРТ, а також інші інструментальні дослідження.
Для з’ясування точної причини ожиріння та складання плану терапії, лікар може проконсультуватися з дієтологом, кардіологом, ревматологом та лікарями інших спеціалізацій.
(ІМТ) – це співвідношення ваги до росту. Розрахувавши ІМТ, можна визначити кількість жирової тканини в організмі. Численні епідеміологічні дослідження показали, что ІМТ прямо корелює з кількістю жирової тканини, а також дозволяє дати оцінку ризику захворюваності і смертності.
Лікування ожиріння включає насамперед зміну способу життя (здорове харчування, фізична активність), психологічну підтримку, лікування захворювань, які можуть спричинити збільшення ваги, а у важких випадках – хірургічне втручання.
Немедикаментозне лікування ожиріння має широкий спектр підходів, спрямованих на зміну способу життя і звичок для досягнення здорової ваги.
- Здорове харчування: здорова дієта є ключовим фактором і включає в себе вживання різноманітних овочів, фруктів, продуктів, багатих на клітковину, повноцінних злаків, білків з низьким вмістом жиру і корисних жирів. Важливо обмежити споживання продуктів з високим вмістом цукру, трансжирів і оброблених продуктів.
- Фізична активність: регулярна фізична активність має важливе значення для зниження ваги і підтримки її на оптимальному рівні. Поєднання аеробних вправ і силових тренувань може допомогти поліпшити метаболізм і зменшити жирові запаси.
- Психологічна підтримка: часто емоційний стан впливає на впровадження змін способу життя. Психологічна підтримка, наприклад, консультації з психологом або участь у групах підтримки, може допомогти подолати психологічні бар’єри на шляху до схуднення.
- Контроль та планування харчування: ведення щоденника харчування допомагає нам усвідомлювати, що ми їмо і скільки. Планування прийомів їжі та встановлення регулярного і здорового режиму харчування може зменшити відчуття голоду і запобігти переїданню.
- Сон і відпочинок: нестача сну може вплинути на гормональний баланс, що може призвести до збільшення ваги. Забезпечення здорового і регулярного сну важливо для здоров’я і зниження ризику ожиріння.
- Зміна способу життя: Позбавлення шкідливих звичок, які сприяють надмірному споживанню калорій, таких як перекуси висококалорійною їжею або неправильний вибір продуктів харчування, також є важливим.
Немедикаментозне лікування ожиріння слід розглядати як комплексний підхід, що включає кілька аспектів. Поєднання правильного харчування, регулярної фізичної активності, психологічної підтримки та зміни способу життя може призвести до успішного контролю ваги та покращення загального стану здоров’я. Слід пам’ятати, що консультація фахівця, наприклад, лікаря або дієтолога, може надати індивідуальні поради та стратегії для кожної конкретної ситуації.
Що до медикаментозного лікування ожиріння спочатку визначається причина накопичення жиру. Первинне ожиріння лікується коригуванням способу життя. В інших випадках програма розробляється індивідуально і містить медикаментозну й іноді – хірургічну корекцію.
Показання до призначення медикаментозної терапії ожиріння:
ІМТ> 30 кг / м2,
ІМТ> 27 кг / м2 в поєднанні з:
1. абдомінальним ожирінням;
2. спадковою схильністю до цукрового діабету 2 типу, серцево-судинним захворювань;
3. факторами ризику або супутніми захворюваннями (дисліпідемією, гіперінсулінемією, ЦД 2 типу, артеріальною гіпертензією і т.д.)
Медикаментозна терапія призначається в комплексі з гіпокалорійним харчуванням і збільшенням фізичної активності.
Дане лікування не рекомендується: дітям, при вагітності та лактації.
Вкрай важливо проконсультуватися з лікарем перед початком будь-якого медикаментозного лікування ожиріння. Лікар повинен оцінити загальний стан здоров’я пацієнта, можливі протипоказання та обрати найкращий метод лікування.
Негативні наслідки ожиріння можуть суттєво позначитися на здоров’ї людини.
Зокрема, ожиріння часто призводить до розвитку серйозних захворювань, таких як діабет 2-го типу, серцево-судинні захворювання, підвищення артеріального тиску, проблеми з диханням та опорно-руховим апаратом.
Психологічні аспекти теж важливі: люди, які стикаються з ожирінням, можуть відчувати стрес, депресію та низьку самооцінку через соціальний тиск.
Ці наслідки підкреслюють важливість здорового способу життя, зокрема збалансованого харчування та регулярних фізичних вправ, для попередження розвитку ожиріння та зменшення ризику виникнення пов’язаних з ним проблем.
