Ця інформація буде цікавою та корисною представницям прекрасної половини суспільства незалежно від віку.
На сухій медичній мові це нормальний мікробіоценоз піхви та її патологія.
А тепер я поясню про що тут взагалі йдеться).
У нормі у піхву живе збалансована екосистема «хороших» мікроорганізмів, лактобактерії, біфідобактерії та умовно-патогенні мікроби. Лактобактерії та біфідобактерії є однією з ключових ланок механізму підтримки захисту піхви від надмірного розмноження «поганих» мікроорганізмів.
Лактобактерії у процесі життєдіяльності утворюють молочну кислоту та перекис водню, які підтримують кисле середовище у піхві (pH 4,0 – 4,5), згубне для багатьох мікробів. Але іноді, за несприятливих умов, відбувається зміна співвідношення лактобактерій та інших мікроорганізмів, що призводить до олужнення середовища та порушення біоценозу піхви, так званого дисбіозу (дисбактеріозу).
- Порушення правил особистої гігієни (використання для інтимної гігієни гелю для душу, господарського або дьогтярного мила, а також часте носіння вузької синтетичної білизни)
- Незахищені статеві контакти
- Дисбактеріоз кишечника
- «Недоліковані» мляві урогенітальні інфекції
- Імунодефіцит
- Захворювання ендокринної системи
- Місцеві алергічні реакції
- Тривалий прийом антибіотиків
- Часті спринцювання
- Використання сперміцидів Внаслідок дисбіозу слизова оболонка піхви стає вразливою для інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) і саме тому такі важливі щорічні профілактичні відвідування гінеколога, якими багато жінок нехтують.
Симптоми при дисбіозі:
- Свербіж
- «Рибний» або інший неприємний запах виділень, що посилюється під час менструації
- Зміна характеру виділень (сіруватого кольору, жовтувато-зеленого, сирного, пінистого)
- Розлади сечовипускання
- Міскроскопія виділень.
- Бактеріологічний аналіз (бакпосів).
- ПЛР-діагностика статевих інфекцій.
Первинна профілактика – мінімізувати причини порушення біоценозу:
- дотримання особистої гігієни,
- використання якісних засобів особистої гігієни,
- не приймати антибактеріальні препарати без призначення лікаря,
- використання натуральної нижньої білизни, відмова від частого спринцювання
- своєчасне відвідування гінеколога (2 рази на рік) з дотриманням рекомендацій фахівців (обстеження на цитологію та мікрофлору, корекція менструального циклу та ін.), Основними етапами вторинної профілактики (щоб ці проблеми не повторилися у перспективі) є: одночасне лікування обох статевих партнерів при виявлених ІПСШ; відновлення загального та місцевого імунітету; підтримання нормальної мікрофлори піхви та збереження кислого середовища піхви; одночасне лікування порушень шлунково-кишкового тракту та сечової системи; своєчасне консультування інших профільних фахівців: терапевт, уролог, ендокринолог та ін.
- одночасне лікування обох статевих партнерів при виявлених ІПСШ;
- відновлення загального та місцевого імунітету;
- підтримка нормальної мікрофлори піхви та збереження кислого середовища піхви;
- одночасне лікування порушень шлунково-кишкового тракту та сечової системи;
- своєчасне консультування інших профільних фахівців: терапевт, уролог, ендокринолог та ін.
Прояви дисбіозу піхви незначні – білувато-жовті, сірі, зелені виділення з піхви з неприємним запахом. Коли дисбактеріоз піхви починає проявлятися вираженою симптоматикою – свербіж, порушення сечовипускання, біль (у т.ч. при статевому акті) – це вже не його прояви, а симптоми приєднання інфекцій, що передаються статевим шляхом.
Відновлення мікрофлори піхви має бути комплексним. Як правило лікування дисбіозу піхви включає: антибактеріальну терапію, відновлення нормальної мікрофлори молочнокислими бактеріями – лактобактеріями, зміцнення імунітету стінки піхви та інші компоненти терапії, що сприяють підвищенню загальної резистентності організму.
Лікування будь-якого захворювання, зокрема репродуктивної сфери, має проводитися під контролем спеціаліста. Лікування дисбактеріозу піхви народними методами неефективне та деструктивне. Некомпетентне, малоефективне та короткочасне лікування може призвести до небажаних наслідків та переходу дисбіозу у тривале мляве запалення – вагініт та кольпіт.
Використання гелів для інтимної гігієни з кислим рН мають більший профілактичний ефект. Але, водночас, неправильно підібраний засіб може призвести до погіршення проблеми. Категорично не можна використовувати для підмивання (навіть без дисбактеріозу) тверде запашне мило і будь-які засоби з ароматизаторами, у тому числі і гелі для душу. Також не варто зловживати спринцюваннями.
Щастя бути здоровою жінкою!
Ковальська Олена Сергіївна
Лікар акушер-гінеколог, мамолог
